Поняття справжності людини, воно дуже сумнівне. Я вважаю, що людина може бути собою лише коли вдома (у безпеці), коли спить чи коли ловить миттєвість Щастя. Коли ж людина знаходиться серед таких як вона, вона свідомо чи підсвідомо відчуває певну тривогу і небезпеку, тому й носить "маски". У кожної людини цих масок безліч. Вони всі дуже різні і водночас подібні, і залежать від ситуації, від певних людей. Людина під певну ситуацію (робота, компанія, нові знайомства) одягає певну маску, і таким чином захищається, активується захистний механізм. Це природньо, бо життя і оточуючі люди, це повсягденні випробування, виживання, пристосування до оточуючих реалій.

А тепер про все те ж "бути самим собою". Я вірю і переконаний, що лише на одинці з самим собою, чи коли людина спить (свідомість знаходиться в стані релаксації і абстрагована), тоді людина така, яка вона є. І лише один є варіант, коли людина у свідомості може бути "собою"... коли вона ловить миттєвості, коли вона Щаслива! Бо лише тоді, людина себе відчуває абсолютно вільною і в безпеці, вона навіть не думає про це в ту мить. Знаходиться в балансі зі Всесвітом, Богом, Природою, "зефіром світовим" гг )) це має багато імен ;) От тоді, вона Справжня. А все інше, то маски. Але це не є погано :) просто так влаштовано. Богом, Природою, суттністю життя - як завгодно.

Що ж стосується мене ) я справжній коли моє серце бється в унісом миті, яке вважається Щастям. Ще коли я сплю :) чи коли один вдома ходжу голий по квартирі, чи коли слухаю улюблену музику вночі, чи коли чищу зуби перед дзеркалом )) але й коли одягаю "маску" сидячи на роботі, чи фліртуючи з дівчиною, чи танцюючи на концерті - це все також Я, бо ті маски мої і належать лише мені! :)

Я не складна людина, але в мене є свої таємниці, відкривати які я можу лише обраним. Тим, до кого степінь обережності досягла мінімума, і маска стала максимально прозорою і схожою на мене :)